Щеплення

Донька впевнено вступила в тінейджерський вік. З цього приводу я почитала пабмед, почухала чууприну, подумала – подумала, та й вирішила привити малу Гардасілом.

Спочатку взяла талончик до сімейного лікаря.

Давай

екзаменувати
розпитувати лікаря про щеплення проти раку шийки матки. Він чесно признався, що актуальною інформацією не володіє, але пообіцяв освіжити і розповісти. Також признався, що вакцини у нього в загашнику нема, але готовий вколоти, коли я її куплю в аптеці, а потім сама розберусь зі страховою компанією. Цикл вакцинації – три щеплення, кожне коштує близько 200 євро, але страхові компанії повністю покривають вартість для підлітків.

Я покрутила носом і взяла талончик до педіатра. Педіатр без підготовки розповіла мені останні рекомендації інституту Роберта Коха, найновіші результати досліджень третьої фази, про те, що захист не 100%, а статистика щодо ефективності хоч і є, але її все ще малувато.

В неї також знайшлась вакцина, якою ми негайно і скористались.

________________________________________
________________________________________
_________

Дочь уверенно вступила в тинейджерский возраст. По этому поводу я почитала пабмед, почесала затылок, подумала – подумала, и решила привить малую Гардасилом.



Сначала взяла талончик к семейному врачу.

Давай

экзаменовать
расспрашивать врача о прививках против рака шейки матки. Он честно признался, что актуальной информацией не располагает, но пообещал освежить и рассказать. Также признался, что вакцины у него в загашнике нет, но готов уколоть, если я ее куплю в аптеке, а потом сама разберусь со страховой компанией. Цикл вакцинации – три прививки , каждая стоит примерно 200 евро, но страховые компании полностью покрывают стоимость для подростков.

Я покрутила носом и взяла талончик к педиатру. Педиатр без подготовки рассказала мне последние рекомендации института Роберта Коха, новейшие результаты исследований третьей фазы, о том, что защита не 100 %, а статистика по эффективности хотя и есть, но ее все еще ​​маловато.

У нее также нашлась вакцина, которой мы немедленно и воспользовались.

Advertisements

Гени та ожиріння

Колись я посилалась на смішну і цікаву статтю "
Чи може біолог поремонтувати радіо". Чудова нагода повторити урок. Нагадаю, для того, щоб встановити, яка деталь поламалась, біолог накупить купу подібних радіо, розстріляє їх з дробовика і почне порівнювати набуті ефекти з поламаним приймачем.

Нарешті, знайдуть дротика, видалення якого призведе до припинення віщання. Назовуть його ВВК (випадково відкритий компонент) і встановлять, що ВВК необхідний для зв”язку довгого об”єкту, що висувається, з приймачем. Довгий об”єкт назовуть СВК (найважливіший компонент) і його довжина буде прямо пропорційна до якості звуку. Продовження цієї історії читайте
по лінку.

З геном
FTO трапилась приблизно така ж історія. На цей ген натрапили, досліджуючи мутації, що пов”язані з ожирінням. Крім прочитання цілого геному, є багато різних дешевших методів, один з них генотипування
одиночних нуклеотидних замін. Грубо кажучи, помітили, що часті заміни нуклеотидів (мутації) в одному гені корелюють з надмірною вагою. Тому ген назначили основним генетичним цапом відбувайлом за надмірну вагу(Fat mass and obesity-associated protein).

Що він конкретно робить і як пов”язаний з розвитком ожиріння, було не дуже ясно, тому на щойно відкриту наукову ділянку накинулись вчені. Перш за все замовили мишей і

розстріляли їх з дробовика
і виключили в них ген
FTO. І.. нічого не трапилось. Хіба що пальці на лапках склеїлись (FTO – абревіатура від fused toes). Вирішили, що це через відмінність мишей і людей. У біологів до всього є пояснення. Це перевага біології перед точними науками.

Невдачі не відлякали вчених і вже незабаром з”явились роботи на культурах людських клітин (
наприклад), де ніби показано, що ген якимось чином задіяний в клітинному диханні. Це ще одна перевага генетики – якщо є ген, то він обов”язково щось регулює в культурі клітин. Треба тільки вправно це інтерпретувати. Починаючи з 2008 року, щороку нагора видавали по дві сотні статей про
FTO. Здавалось, що до подолання головної хвороби цивілізації подати рукою.

Але всю малину псував один нюанс – мутації в гені, що пов”язують з ожирінням, розташовані в некодуючій частині гену – інтроні. Саме тому важко пояснити функціональність самого гену. Аж вийшла
свіженька стаття, де, нарешті, розкопали, як ці дротики між собою пов”язані. Виявилось, що на ДНК, яка зовсім не шнурок, а клубок, ця некодуюча частина гену
FTO робить петлю, що взаємодіє з промотором зовсім іншого гену
Irx3 і посилює експресію саме цього гену. А вже ген
Irx3 безпосередньо регулює вагу. Кодуюча частина гену
FTO до ожиріння відношення не має взагалі.

Мишки,

яких розстріляли їх з дробовика
, у яких виключили ген
Irx3, дійсно худенькі і стрункі, навіть коли багато їдять і небагато рухаються. Працює цей ген безпосередньо в мозку мишей, підтверджуючи давно відому тезу –  схильність до повноти розташована в голові.

________________________________________
______________________________

Когда-то я ссылалась на смешную и интересную статью "
Может ли биолог починить радио". Прекрасный повод повторить урок. Напомню, для того, чтобы установить, какая деталь поломалась, биолог накупит кучу подобных радио, расстреляет их из дробовика и начнет сравнивать полученные эффекты с поломанным приемником.

Наконец, найдетcя проводок, удаление которого приведет к прекращению вещания. Его назовут СОК ( случайно открытый компонент) и установят, что СОК необходим для связи длинного выдвигающегося объекта с приемником. Длинный объект назовут СВК (самый важный компонент) и его длина будет прямо пропорциональна к качеству звука. Продолжение этой истории читайте
по линку.

С геном
FTO произошла примерно такая же история. На этот ген наткнулись, исследуя мутации, связанные с ожирением. Кроме прочтения целого генома, есть много различных более дешевых методов, один из которых генотипирование
одиночных нуклеотидных замен. Грубо говоря, заметили, что частые замены нуклеотидов (мутации ) в одном гене коррелируют с избыточным весом. Поэтому ген назначили основным генетическим козлом отпущения за лишний вес (Fat mass and obesity – associated protein).

Что он конкретно делает и как связан с развитием ожирения было не очень ясно, поэтому на только что открытую научную делянку набросились ученые. Прежде всего заказали мышей и

расстреляли их из дробовика
выключили у них ген
FTO. И… ничего не произошло. Разве что пальцы на лапках склеились ( FTO – аббревиатура от fused toes). Решили, что это из-за различия мышей и людей. У биологов всему есть объяснение. Это преимущество биологии перед точными науками .

Неудачи не отпугнули ученых и  вскоре появились работы на культурах человеческих клеток (
например) где якобы показано, что ген каким-то образом задействован в клеточном дыхании. Это еще одно преимущество генетики – если есть ген, то он обязательно что-то регулирует в культуре клеток. Надо только умело это интерпретировать. Начиная с 2008 года, ежегодно нагора выдавали по две сотни статей о
FTO. Казалось, что до преодоления главной болезни цивилизации подать рукой.

Но всю малину портил один нюанс – мутации в гене, которые связывают с ожирением, расположены в некодирующей части гена – интроне. Именно поэтому трудно объяснить функциональность самого гена. И, наконец, вышла
свеженькая статья, где раскопали, как эти проводки между собой связаны. Оказалось, что на ДНК, которая вовсе не шнурок, а клубок, эта некодирующих часть гена
FTO делает петлю, которая и взаимодействует с промотором совсем другого гена
Irx3, усиливая его экспрессию. А уже ген
Irx3 непосредственно регулирует вес. Кодирующая часть гена
FTO к ожирению отношения не имеет вообще.

Мышки,

которых расстреляли их из дробовика
у которых выключили ген
Irx3, действительно худые и стройные, даже когда много едят и не много двигаются. Работает этот ген непосредственно в мозге мышей, подтверждая давно известный тезис –  предрасположенность к полноте расположена в голове.

ГТО

У френдострічці надибала
посилання на російські новини.

Міністр освіти і науки РФ Дмитро Ліванов повідомив, що результати ГПО з 2015 року будуть враховуватися при вступі до вузів

Вітаю, любі друзі, радянські граблі примусу повертаються.
А я колись писала, як це було і як це насправді має бути.

—————————————-
——–

В френдоленте встретила
ссылку на российские новости.


Министр образования и науки РФ Дмитрий Ливанов сообщил, что результаты ГТО с 2015 года будут учитываться при поступлении в вузы.

Поздравляю, дорогие друзья, советские грабли принудиловки возвращаются.
А я когда-то писала, как это было и как на самом деле это должно быть.

Ода радості

22 листопада я написала
маленький пост. А сьогодні натрапила на
пост Адагамова. Ось і докотився флешмоб з бетховенською симфонією номер 9 до одеського привозу. Я придивилась уважніше до диригента. Ба, та це ж
Хобарт Ерл!



Згадалось. Більш як двадцять років тому ми з удвох з моїм майбутнім чоловіком пішли на гастролі одеського філармонічного оркестру в Києвську національну оперу. Як зараз пам”ятаю, з Одеси привезли симфонії Малера. Диригент був молодий стрункий чолов”яга, який, перш ніж розпочати концерт, вирішив звернутись до публіки. І він раптом заговорив українською. Взагалі для 1992 року це була і так не зовсім тривіальна річ, але більш того, він говорив з американським акцентом. Ми бігом зазирнули в програмку і виявилось, що він американець. Він сказав: ви українці – насправді європейці. Подивіться на карту. До Відня не набагато далі, ніж до Москви. І, перш ніж приступити до Малера, пригостив здивовану публіку увертюрою до Тараса Бульби, яку оркестр приготував на фестиваль американської музики.

І ось, минуло 22 роки. Хобарт Ерл, виявляється, і досі в Одесі. І досі пояснює українцям, що вони європейці.

________________________________________
________________________________________
__________

22 ноября я написала
маленький пост. А сегодня наткнулась на
этот пост Адагамова. Вот и докатился флешмоб с бетховенской симфонией номер 9 до одесского привоза. Я присмотрелась внимательнее к дирижеру. Ба, да это же
Хобарт Эрл!



Вспомнилось. Более двадцати лет назад мы вдвоем с моим будущим мужем пошли на гастроли одесского филармонического оркестра в Киевскую национальную оперу. Как сейчас помню, из Одессы привезли симфонии Малера. Дирижер был молодой стройный мужчина, который, прежде чем начать концерт, решил обратиться к публике. И он вдруг заговорил на украинском. Вообще для 1992 это была и так не совсем тривиальная вещь, но более того, он говорил с американским акцентом. Мы быстренько заглянули в программу и оказалось, что он американец. Он сказал: вы, украинцы, на самом деле европейцы. Посмотрите на карту. До Вены не намного дальше, чем до Москвы. И, прежде чем приступить к Малеру, угостил изумленную публику увертюрой к опере Тарас Бульба, которую оркестр подготовил на фестиваль американской музыки.

И вот, прошло 22 года. Хобарт Эрл, оказывается, до сих пор в Одессе. И до сих пор объясняет украинцам, что они европейцы.

Референдум і наука

Зовсім недавно швейцарці більшістю проголосували за обмеження в”їзду іноземців в країну. Першими наслідки народного волевиявлення відчули на собі науковці.

Європейська дослідницька рада – (
European Research Council, ERC), фонд, що координує і підтримує європейську науку, обмежила участь швейцарських науковців в проектах. Наразі
швейцарська сторона не може бути приймаючою стороною грантів. Також заморожена участь Швейцарії в європейських іноваційних
дослідницьких програмах Horizon 2020, Erasmus+ та MEDIA.

Для підтримки швейцарських вчених створена тимчасова програма при швейцарському фонді підтримки науки.

В числених інтерв”ю швейцарські вчені виражають стурбованість наслідками референдуму, списуючи це на брак комунікації між суспільством і вежою зі слонової кості. Сподіваються на тимчасовість назручностей і на вирішення цього питання. Наука не може розвиватись в національній ізоляції.

—————————————-
—————————————-
———————–

Совсем недавно швейцарцы большинством проголосовали за ограничение въезда иностранцев в страну. Первыми последствия народного волеизъявления ощутили на себе ученые.

Европейский исследовательский совет – (
European Research Council, ERC), фонд, который координирует и поддерживает европейскую науку, ограничил участие швейцарских ученых в проектах. Сейчас
швейцарская сторона не может быть принимающей стороной грантов. Также замороженная участие Швейцарии в европейских инновационных
исследовательских программах Horizon 2020, Erasmus+ и MEDIA .

Для поддержания швейцарских ученых создана временная программа при швейцарском фонде поддержки науки.

В многочисленных интервью швейцарские ученые выражают обеспокоенность результатам референдума, списывая это на недостаток коммуникации между обществом и башней из слоновой кости. Надеются на временность неудобств и на решение этого вопроса. Наука не может развиваться в национальной изоляции.

Про газ

На PlosOne
свіжа стаття про газ. Лінк знайшла на dirtyru, але наразі в дискусіях чомусь майже не згадується.

Я подивилась там, де принаймні, мені щось зрозуміло. Найсмачніше, як завжди, в додаткових матеріалах.

Але все по-порядку. Ще не читаючи статтю, можна зробити висновок, що Європа вже кує плани по диверсифікації. Про це постійно пише просто преса, яку можна і не читати. Але коли за це діло взялись профі, то варто подивитись, що вони там нарахували.

Ця симпатична діаграма трохи відкрила мені очі.

Що ми бачимо? Україна споживає майже четверту частину усього газу, який експортує Росія. Тобто Україна для Росії клієнт номер 1. Крім того, Росія – єдиний виробник газу для України. Це, фактично, стопроцентна залежність.

В статті моделюються різні сценарії диверсифікації. В додаткових матеріалах є схеми, які показують, що через Україну пролягає найбільша ("найтовща") газова транспортна магістраль. Це пляшкове горло для всієї Європи. Моделювання вилучення російського газу і українського транспорту демонструє, що в поточній ситуації у Європи дуже мало можливостей для маневру. Це насьогодні найжирніший газовий потік.

Отже, якщо Україна залежить від російського газу, то Росія залежить від України, як споживача номер один, але також, як від основного транспортеру російського газу в Європу.

В кризовій ситуації виходи мають бути, і автори статті пропонують три різні стратегії для Європи, базуючись на моделюванні, що схоже до моделювання інтернет трафіку. Перша – додаткова розбудова газотранспортної системи, включаючи установки для зрідженого газу. Це доволі повільний крок.

Друга – підняття цін на газ, який поставляється через пляшкове горло. В такому випадку переваги отримують інші шляхи поставок.

Третя – кооперація. Поділити європейські популяції на групи з різними структурами попиту та кооперуватись так, щоб задовольнити потреби усіх.

Найоптимальніша стратегія – це комбінація другого і третього варіантів, де в основі кооперації пропорційний алгоритм справедливості, який також використовується для розподілу ємностей в інтернеті.

Власне це майже все про статтю. Питання залишаються для Росії і України. Згідно цього сценарію, зростання цін на газ для України виглядає логічним російським кроком. З одного боку, таким чином компенсується зменшення європейського споживання, якщо таке трапиться (а воно трапиться). З іншого, унеможливлює застосування другого сценарію для самої України. Для середньостатистичної сім”ї ціна на газ вже знаходяться на межі виживання.

Для України є тільки один вихід – проситись під європейську енергетичну парасольку, погоджуючись на будь-які умови, де втрачений Крим – це найменша ціна взагалі.

Згідно розрахункам, від зменшення газового потоку через Україну виграє тільки одна країна – Білорусь. Бацька – увага!

________________________________________
________________________________________
__________

На PlosOne
свежая статья о газе. Ссылку нашла на dirty ru, но пока в дискуссиях почему-то почти не упоминается.



Я посмотрела там, где, по крайней мере, мне что-то понятно. Самое вкусненькое, как всегда, в дополнительных материалах.

Но все по порядку. Еще не читая статью, можно сделать вывод, что Европа уже кует планы по диверсификации. Об этом постоянно пишет просто пресса, которую можно и не читать. Но когда за это дело взялись профи, то стоит посмотреть, что они там насчитали .

Эта симпатичная диаграмма приоткрыла мне глаза.

Что мы видим? Украина потребляет около четверти всего газа, который экспортирует Россия. То есть Украина для России клиент номер 1. Кроме того, Россия – единственный производитель газа для Украины. Это, фактически, стопроцентная зависимость.

В статье моделируются различные сценарии диверсификации. В дополнительных материалах есть схемы, которые показывают, что через Украину проходит наибольшая ("жирная") газовая транспортная магистраль. Это бутылочное горло для всей Европы. Моделирование изъятия российского газа и украинского транспорта показывает, что в текущей ситуации у Европы очень мало возможностей для маневра. Это на сегодняшний день самый жирный газовый поток.

Итак, если Украина зависит от российского газа, то Россия зависит от Украины, как потребителя номер один, но также, как от основного транспортера российского газа в Европу.

В ситуации должен быть выход и авторы статьи предлагают три различные стратегии для Европы, основываясь на моделировании, похожем на моделирования интернет-трафика. Первая – дополнительное развитие газотранспортной системы, включая установки для сжиженного газа. Это довольно медленный шаг.

Вторая – повышение цен на газ, который поставляется через бутылочное горло. В таком случае преимущества получают другие пути поставок.

Третья – кооперация. Разделить европейские популяции на группы с различными структурами спроса и кооперироваться так, чтобы удовлетворить потребности всех.

Оптимальная быстрая стратегия – это комбинация второго и третьего вариантов, где в основе кооперации пропорциональный алгоритм справедливости, используемый для распределения емкостей в интернете.

Собственно это почти все о статье. Вопросы остаются для России и Украины. Согласно этому сценарию, рост цен на газ для Украины выглядит логичным российским шагом. С одной стороны, таким образом компенсируется уменьшение европейского потребления, если таковое произойдет (а это произойдет). С другой – делает невозможным применение второго сценария для самой Украины. Для среднестатистической семьи цена на газ уже находятся на грани выживания.

Для Украины есть только один выход – проситься под европейский энергетический зонтик, соглашаясь на любые условия, где потеря Крыма – это наименьшая цена вообще.

Согласно расчетам, от уменьшения газового потока через Украину выигрывает только одна страна – Беларусь. Батька – внимание!

Про Свободу

В коментарях питають, як я ставлюсь до Свободи – радикали ж, як не крути. Дірвались до влади, скориставшись революційними протестами. Чому притомні партії не дистанціюються? Пояснюю. Дуже просто ставлюсь.



Як до зелених в німецькому парламенті.

Ось, полюбуйтесь.
На фото справа майбутній міністр зовнішніх справ Німеччини

питає у поліцейського, де краще припаркувати авто.

У чувака цілком революційне минуле. Коктейлів молотова не кидав, не встиг, але бруківку цілком. Вляпаний в радикальні лівацькі події по самі вуха, включаючи тероризм.

Придивимось до партії зелених.

Чи всі їхні ідеї безглузді? Ні, не всі. Я розділяю цілий ряд ідеологічних переконань зелених, але тільки через це мене не можна причислити до їх симпатизантів.

Минула риторика зелених політиків радикальна? Радикальна.

Вони міняли свої погляди? Дистанціювались від радикалів? Погляди міняли, але дистанціювались не від усього. Врешті решт, партія з жбурлячів каменюк і екотерористів мутувала в заможних вегетаріанців, любителів екологічного лимонаду і противників наукового прогресу.

Вони дірвались до влади? Дірвались. З ними створювали коаліцію раніше і роблять зараз в регіонах цілком нормальні партії. Чи значить це, що всі партії, які створили коаліцію з зеленими, розділяють погляди зелених? Якісь погляди розділяють, якісь – ні. Іноді просто крадуть у зелених ініціативу. Нормальний політичний процес.

Як я відношусь до зелених? Різко негативно. Вони загрожують моїй професії, вони загрожують освіті і науці і займаються лобіюванням сумнівних екологічних прожектів.

Повинні вони залишатись в політичному ландшафті Німеччини? Безумовно. На те і щука, щоб карась не дрімав. Головне – можливість вибору.

Якщо в цьому тексті замінити "зелених" на "Свободу", то це і буде моє уявлення.

В комментариях спрашивают, как я отношусь к Свободе – радикалы, как ни крути. Дорвались до власти, воспользовавшись революционными протестами. Почему вменяемые партии не дистанцируются? Объясняю. Очень просто отношусь.

Как к зеленым в немецком парламенте.

Вот, полюбуйтесь.



На фото справа будущий министр иностранных дел Германии

спрашивает у полицейского, где лучше припарковать авто.

У чувака вполне революционное прошлое. Коктейлей Молотова не бросал, не успел, но брусчатку вполне. Вляпан в радикальные левацкие события по самые уши, включая терроризм.

Присмотримся к партии зеленых .

Все ли их идеи бессмысленны? Нет, не все. Я разделяю целый ряд идеологических убеждений зеленых, но только из-за этого меня нельзя причислить к их симпатизантам.

Прошлая риторика зеленых политиков радикальная? Радикальная .

Они меняли свои взгляды? Дистанцировались от радикалов? Взгляды меняли, но дистанцировались не от всего. В конце-концов партия из метателей камней и экотеррористов мутировала в состоятельных вегетарианцев, любителей экологического лимонада и противников научного прогресса.

Они дорвались к власти? Дорвались. С ними создавали коалицию раньше и делают сейчас в регионах вполне нормальные партии. Значит ли это, что все партии, которые создали коалицию с зелеными, разделяют взгляды зеленых? Какие-то взгляды разделяют, какие-то – нет. Иногда просто воруют у зеленых инициативу. Нормальный политический процесс.

Как я отношусь к зеленым ? Резко отрицательно. Они угрожают моей профессии, они угрожают образованию и науке и занимаются лоббированием сомнительных экологических прожектов.

Должны они оставаться в политическом ландшафте Германии? Безусловно. На то и щука, чтобы карась не дремал. Главное – возможность выбора.

Если в этом тексте заменить " зеленых " на " Свободу ", то это и будет мое представление .