Жахи українізації / Ужасы украинизации

В суботу ми, як культурні люди, ходили в місцевий будинок культури. В нашу провінцію зі столиці завітав сам
Володимир Камінер, презентувати нову книжку про те, як приборкувати підлітків.

Я здивувалась тричі.

Спочатку, коли побачила купу народу і повний зал. Камінер явно улюбленець німецької публіки.

Потім, коли протиснулась і вмістилась на своє місце, прислухалась до музики. Я навіть потрясла себе за вухо від подиву. Але це була зовсім не галюцінація – з гучномовців дійсно лунав гурт "
Перкалаба". Він стане, мабуть, найбільш відомим українським гуртом в Німеччині.

І нарешті, коли дослухала виступ Камінера – це дотепно, весело і трохи зворушливо.
Книжку навіть купила.

________________________________________
__________________________________

В субботу мы, как культурные люди, ходили в местный дом культуры. В нашу провинцию из столицы приехал сам
Владимир Каминер, презентовать новую книгу о том, как укрощать подростков.

Я удивилась трижды.

Сначала, когда увидела кучу народа и полный зал. Каминер явно любимец немецкой публики.

Затем, когда протиснулась и уселась на свое место, прислушалась к музыке. Я даже потрясла себя за ухо от удивления. Но это была совсем не галлюцинация – из громкоговорителей действительно звучала группа "
Перкалаба". Она станет, пожалуй, наиболее известной украинской группой в Германии.

И наконец, когда дослушала выступление Каминера – это остроумно, весело и немного трогательно. Даже
книгу купила.

#poroshenkopohovoryznarodom

Сиджу оце якось недавно, читаю новини і возмущаюсь про себе, що цей Порошенко людям нічого не пояснює, щось сам собі щось там підписує.

Розсердилась і пишу директору інтернета в гуглток, що це за президент такий. Кажу, що як Меркель фейсбук заспамити, то всі такі шустрі, а от власного президента призвати до відповіді, то не дочекаєшся. Нє, щоб замутити флешмоб з тегом #PoroshenkoPohovoryZnarodom.

Директор інтернету каже, що сьодні зайнятий, приходь завтра. Приходжу завтра, а він мені уже і лінки на стіл зі звітом поклав – і в тєлєвізорі говорять про флешмоб, і в газетах.

А сьодні дивлюсь – вже
і почув. Красота!

Думаю, що оце б ще захотіти.

Про Михайла, кукурудзу і шкідників/ Про Михайла, кукурузу и вредителей

Ну, якщо вже
sciencedaily відписалось, то мені вже гріх замовчувати. Михайло Коломієць, нині поважний професор Texas A&M University, зробив дуже
цікаву роботу, яку я тут зараз на пальцях перекажу.

Я Михайла ніжно люблю ще зі студентських часів, коли він був моїм першим науковим керівником і страшенно пишаюсь його досягненнями. Але коли він мені торочив про ліпоксигенази, то я позіхала тільки перші п”ять хвилин, а потім прокидалась і витріщала очі.

Отже маємо кукурудзу, плюс 40 за бортом на техаських полях і ген ліпоксигенази, який щось там робить. А саме: спочатку ліпази вирізають з клітинних мембран поліненасичені жирні кислоти, потім ці поліненасичені жирні кислоти окисляються ліпоксигеназами з утворенням гідропероксидів. Залишайтесь на зв”язку, зараз буде цікавіше.

Після цього перед гідропероксидами відкриваються нові хвилюючі обрії (всього 7 різних). На вибір можна перетворитись на різні похідні, наприклад, на фітогромон або на летючі пахнючі речовини. На них зупинимось трохи докладніше і я обіцяю не розказувати про перетворення 13-гідрпероксид октадекатріонової кислоти за допомогою гідропероксид ліази до (3Z)- гексеналу, що в свою чергу перетворюється на (3Z)- гексенол та (3Z)- гексеніл ацетат. В будь якому разі в результаті ми носом чуємо запах свіжозрізаної кукурудзи.

Але, яки виявилось, цей запах призначено зовсім не нам. Цей запах виділяється в той момент, коли шкідлива зубаcта гусінь своїми мандибулами впивається в зелений хрумкий листочок. Цей запах летить собі, а гусінь продовжує собі нямкати. Насправді цей запах не що інше, як сигнал SOS іншим рослинам, що тут, мовляв, ненажери, готуйтесь. А також – сигнал
осам, які полюбляють відкладати свої яйця в личинки і – бігом сюди, у нас тут купа жирної гусені.

Так ось, якщо виключити ген ліпоксигенази, то пожована рослина не виробляє запах свіжоскошеної трави. При цьому вона стає вразливою для гусені і зовсім непривабливою для хороших і корисних паразитоїдних ос.



________________________________________
_____________________________

Ну, если уж
sciencedaily отписалось, то мне уже грех замалчивать. Михаил Коломиец, ныне почтенный профессор Texas A & M University, сделал очень
интересную работу, которую я здесь сейчас на пальцах перескажу.



Я Михаила нежно люблю еще со студенческих времен, когда он был моим первым научным руководителем и очень горжусь его достижениями. Когда он мне втирал про липоксигеназы, я зевала только первые пять минут, а потом просыпалась и таращила глаза от удивления.

Итак имеем кукурузу, плюс 40 за бортом на техасских полях и ген липоксигеназы, который что-то там делает. А именно: сначала липазы вырезают из клеточных мембран полиненасыщенные жирные кислоты, затем эти полиненасыщенные жирные кислоты окисляются липоксигеназами с образованием гидропероксидов. Оставайтесь на связи, сейчас будет интереснее.

После этого перед гидропероксидами открываются новые волнующие горизонты (всего 7 разных). На выбор можно превратиться в различные производные, например, на фитогромон или на летучие пахучие вещества. На них остановимся немного подробнее и я обещаю не рассказывать о преобразовании 13-гидрпероксид октадекатрионовои кислоты с помощью гидропероксид лиазы до (3Z) – гексенала, что в свою очередь переходит в (3Z) – гексенол и (3Z) – гексенил ацетат. В любом случае, в результате мы носом слышим запах свежесрезанной кукурузы.

Но, как оказалось, этот запах предназначен вовсе не нам. Этот запах выделяется в тот момент, когда вредная зубаcтая гусеница своими мандибулами впивается в зеленый хрустящий листочек. Этот запах летит себе, а гусеница продолжает себе нямкать. На самом деле, этот запах не что иное, как сигнал SOS другим растениям, что здесь, мол, обжоры, готовьтесь. А также – сигнал
осам, которые любят откладывать свои яйца в гусеницы – бегом сюда, у нас тут куча жирной гусеницы.

Так вот, если выключить ген липоксигеназы, то пожеванное растение не производит запах свежескошенной травы. При этом оно становится уязвимым для гусениц и совсем непривлекательным для хороших и полезных паразитоидних ос.

Отключить интернет и запретить хранение данных

Я смотрю, в России серьезно обсуждается вопрос отключения от интернета.

«
Мы же понимаем, что в условиях войны, кибервойны, подрывных интеллектуальных операций интернет – инструмент подрыва. …Поэтому если государство заинтересовано в своей безопасности, оно вправе и отключить интернет», – пояснил писатель (Проханов).

"
Вообще, закрыть зарубежный интернет — это пять минут геморроя и все. Взять и отключить домены зоны «com». 90 процентов пользователей этого даже не заметят, они живут в зоне «ru». (Герман Клименко, владелец счетчиков LiveInternet и MediaMetrics)

«
Инфраструктура национальных доменов, построенная за 20 лет, выдержит любые атаки. На случай отключения России от глобальной корневой системы доменов у нас имеется высоконадежный запасной вариант, о котором, возможно, пойдет речь на заседании Совета безопасности», – сообщили в пресс-службе КЦ.

Что касается подрывных интеллектуальных операций, то в связи с этим хочется напомнить, что на вражеских доменах .gov находится крупнейшая в мире база данных мировой научной медицинской и биологической литературы, всевозможных геномов и другой, простите, ерунды, не говоря уже про домены зоны .edu. Перед отключением от интернета советую немного накачать себе в загашники пока еще халявы.

И чтобы дважды не вставать. В начале июля Государственная дума приняла в третьем чтении закон о запрете на хранение данных россиян за пределами России.

Пишут: "
Когда вы открываете счет в заграничном банке, он обязан взять ваши персональные данные и хранить их на своих серверах. А Российский закон ему это запрещает…

На практике это будет означать блокировку любых платежей из России на счета российских граждан в иностранных банках. Вы можете открыть счет, но при этом не сможете перевести на него деньги из России (легально, во всяком случае). Более того, переводить на него деньги из других заграничных банков, вы тоже не сможете – это прямо запрещает закон о валютном регулировании, и наказание за нарушение предусмотрено очень суровое – штраф в 100% размере переведённой суммы."

"
Это означает, что доход, который человек хочет зачислить на свой зарубежный счет, должен пройти транзитом через российский банк (после этого деньги можно свободно переводить на любые счета)… Речь идет о … зарплатах для работающих и живущих за границей россиян (юристы спорят, касается ли требование россиян, имеющих вид на жительство за границей)…Проценты действительно должны сначала поступить на счет в российском банке."Я вот думаю, как это все будет технически совместимо с работой российских ученых за рубежом? Им уже начинать

возвращаться
волноваться и менять гражданство окончательно, посколько в довесок ко всему комитет Думы одобрил законопроект о штрафе за тайное второе гражданство.

Новини біотехнології і життя/ Новости биотехнологии и жизнь

Не можу фізично нічого писати: читаю страшні новини, щодня загиблі, вдома війна, а я тут з модними біоінженерними підходами. Але до рук потрапила цікава робота, життя продовжується, треба рухатись вперед.

Я вже колись писала про технологію
TALEN, за допомогою якої можна редагувати геном так, щоб ніхто ні про що не здогадався.

Не дивлячись на те, що механізм такого редагування вперше підгледіли і розшифрували у рослин, технологічний прорив трапився на тваринних моделях. Виявилось, що їх простіше і скоріше трансформувати і ефективність такого редагування на порядки вище.

У рослинному науковому царстві ця технологія поки що пробуксовує з багатьох причин, одна з яких – це довга тривалість експериментів і низький вихід. Європейська фундаментальна наука, яка заточена на короткі грантові фінансування, не має ні часу, ні бажання. А прикладна сконцентрована на фірмах, які з одного боку не дуже зацікавлені з коньюнктурних причин, з іншого – вихід поки що дійсно не високий, потрібна додаткова оптимізація технології. У нас в лабораторії пробують відредагувати декілька генів, поки що проаналізували 130 трансформантів, поки що безуспішно. Тобто тримаєм в голові, що TALEN крокодили у рослин літають, але дуже низько.

Тому не дивно, що наступний солідний прорив
зробили китайці, у яких є люди, час і натхнення. Спочатку в двох словах ще раз, як працює ця технологія. У однієї бактерії знайшли білок з варіабельною амінокислотною послідовністю. Це білок, коли потрапляє в рослинну клітину, здатен чіплятись до її ДНК. Причому певна амінокислотна послідовність білка розпізнає певну конкретну нуклеотидну послідовність ДНК і приклеюється до неї. Якщо варіювати цю амінокислотну послідовність білка, можна підібрати її так, щоб вона чіплялась до абсолютно конкретної ділянки геному. Для зручності назвемо цей білок "клеєом". Оскільки цей "клей" білок, значить він кодується також у вигляді ДНК. Так що нам нічого не заважає насинтезувати цю ДНК штучно. Запам"ятаємо це.

Окрім "клею", нам тепер потрібні "ножиці", які можуть робити надріз ДНК. "Ножиці" це також білок, який називається нуклеаза, отже, вони також можуть бути закодовані у вигляді ДНК. Якщо взяти ДНК "клею" і "ножниць" і вбудувати їх в геном рослини, буде спостерігатись наступне. Ця вбудована ДНК розшифрується в білок "клейо-ножниці", який мандрує назад до ДНК, чіпляється до вказаної ділянки і ножиці починають в цьому місці різати "чик-чик-чик". Щоб вам раптом не здалось, що ви все зрозуміли, то я додам, що таких "клейо-ножниць" треба пару. Ось так.

Для клітини це надзвичайна подія, розрізи треба негайно зашити. Клітинна система репарації, яка є в наявності в кожній нормальній клітині, бігом біжить зашивати ці розрізи. Але "ножиці "продовжують тупо різати. Система репарації знову латає. А "ножиці" знову ріжуть. Аж поки система репарації не помилиться і не зашиє ДНК нашвидкоруч як попало. Тоді в цьому місці утвориться мутація.

Поки це все відбувається, рослина росте і дає потомство. Якщо досліднику поталанить, то ці розрізи з невдалою латкою трапляться в ДНК статевих клітин і мутація "зафіксується" в потомстві. Аби в майбутньому ці "клейо-ножиці" не заважали (бо вони ж продовжують тупо "чикати"), їх намагаються в наступному поколінні "вихрестити", тобто відібрати потомство, яке не несе цієї генетичної вставки. Для цього беруть закон Менделя і слідують його вказівкам.

На виході у нас буде два типа потомства: одне з мутацією в певному гені, інше – з" клейо-ножицями", які не тільки вбудовані в ДНК, а їх розшифрований продукт приклеєний на певній ділянці ДНК, постійно лязгає і без спину чикає. Це потомство можна утилізувати в біореакторі і кінці у воду. На виході буцім-то натуральний продукт, але з мутацією.

Що ж такого принципового зробили китайці. По-перше, вони взяли сільськогосподарсько цінну культуру – пшеницю, а не якийсь там бур"ян арабідопсис. Пшениця,
як ми памятаємо, це не просто хліб, це з генетичної точки зору монстр з трьома парами геномів ААBBDD. Там в геномі чорт ногу зломить, не тільки генетик. Але є нюанс. Деякі гени мають близнюків в кожному з цих трьох геномів. Насправді у природи місцями обмежені конструкторські набори і подібні гени є не тільки у близьких родичів, а й у віддалених. Отже, китайці для своїх мутацій обрали ген
MLO, який є дуже подібний в геномі АА, в геномі BB і в геномі DD. Тобто на весь пшеничний геном є
шість штук (
три пари алелів) подібних генів. Цей ген
MLO не просто собі ген, а кодує сільськогосподарсько шкідливу ознаку – він блокує стійкість пшениці до борошнистої роси. В принципі, в природі може трапитись так, що мутує одна з трьох пар генів. Але стійкості це не додає, бо ще є дві резервні копії. Дочекатись, щоб змутували одночасно три конкретних гени в цих трьох геномах, що разом складають геном пшениці, не просто довго, а мабуть неможливо.

От вони вирішили поламати цей ген так, щоб одразу жахнути його в усіх трьох геномах (ще раз нагадую – геноми парні, тому шість). Оскільки гени подібні, то знадобилась лише одна пара ножиць на всі шість генів. І у них вийшло. Правда вони протрансформували купу рослин (для пшениці це дуже нетривіальна справа) і ефективність такого мутагенезу близько 5-6%. Більш того, вони дійсно отримали рослини, які мали мутацію в усіх шести генах,
були стійкі до борошнистої роси, при цьому вони дійсно "вихрестили" ножниці, щоб не заважали грінпісу (у німому захопленні знімає капелюшок, витирає ним сльози умілєнія і жмакає у руках).

Висновки – я покопалась в статті і не знайшла до чого придратись. Вони там ще робили просто красиві контрольні експерименти з флюоресцентним білком, конструкції для ножниць також містять цікаві біоінженерні підходи, але це вже бантики. Що я можу на це сказати. Здається, сьогодні такі штуки можуть робити тільки китайці. Монсанто, в принципі, також може. Цей продукт поки що не підпадає під регуляцію ГМО, оскільки не можна довести, що це ГМО. Це має свої плюси і мінуси. Плюси – його можна легше впарити споживачу. Мінуси – його розробка занадто дорога, щоб Монсанта випустила його на ринок без регуляції. Отже, чекайте незабаром регуляцію допуску продуктів TALEN і подібних технологій.

Yanpeng Wang, Xi Cheng, Qiwei Shan, Yi Zhang, Jinxing Liu, Caixia Gao & Jin-Long Qiu Simultaneous editing of three homoeoalleles in hexaploid bread wheat confers heritable resistance to powdery mildew Nature Biotechnology 32, 947–951 (2014)



________________________________________
_____________________________

Не могу физически ничего писать. Не могу физически ничего писать: читаю страшные новости, ежедневно погибшие, дома война, а я тут с модными биоинженерными подходами. Но в руки попала интересная работа, жизнь продолжается, надо двигаться вперед.



Я уже когда писала о технологии
TALEN, с помощью которой можно редактировать геном так, чтобы никто ни о чем не догадался.

Несмотря на то, что механизм подобных редакторских правок впервые подсмотрели и расшифровали у растений, технологический прорыв произошел на животных моделях. Оказалось, что их проще и быстрее трансформировать и эффективность такого редактирования на порядки выше.

В растительном научном царстве эта технология пока пробуксовывает по многим причинам, одна из которых – это продолжительность экспериментов и низкий выход. Европейская фундаментальная наука, которая заточена на короткие грантовые финансирования, не имеет ни времени, ни желания. А прикладная – сконцентрирована на фирмах, которые с одной стороны не слишком заинтересованы из коньюнктурних причин, с другой – выход пока действительно невысокий, требуется дополнительная оптимизация технологии. У нас в лаборатории пытаются подредактировать несколько генов, пока проанализировали 130 трансформантов, пока безуспешно. То есть про TALEN держите в голове, что крокодилы у растений летают, но очень низко. Поэтому неудивительно, что последующий солидный прорыв
сделали китайцы, у которых есть люди, время и вдохновение.

Сначала в двух словах еще раз о том, как работает эта технология. У одной бактерии нашли белок с вариабельной аминокислотной последовательностью. Это белок, когда попадает в растительную клетку, способен цепляться к ее ДНК. Причем определенная аминокислотная последовательность белка распознает определенную конкретную нуклеотидную последовательность ДНК и приклеивается к ней. Если варьировать эту аминокислотную последовательность белка, можно подобрать ее так, чтобы она цеплялась к совершенно конкретному участку генома. Для удобства назовем этот белок "клей". Поскольку этот "клей" белок, значит он кодируется также в виде ДНК. Так что нам ничего не мешает насинтезироватьэту ДНК искусственно. Запомним это.

Кроме "клея", нам теперь нужны "ножницы", которые могут делать надрез ДНК. "Ножницы" это также белок, который называется нуклеаза, следовательно, они также могут быть закодированы в виде ДНК. Если взять ДНК "клея" и "ножниц" и встроить их в геном растения, будет наблюдаться следующее. Эта встроенная ДНК расшифруется в белок "клей-ножницы", который путешествует обратно к ДНК, цепляется к указанному участку и ножницы начинают в этом месте резать "чик-чик-чик". Чтобы вам вдруг не показалось, что вы все поняли, то я добавлю, что таких "клей-ножниц" надо пару. Вот так.

Для клетки это ЧП, разрезы надо немедленно зашить. Клеточная система репарации, которая есть в наличии в каждой нормальной клетке, бегом бежит зашивать эти разрезы. Но "ножницы" продолжают тупо резать. Система репарации снова латает. А "ножницы" снова режут. Пока система репарации не ошибется и не сошьет ДНК наспех как попало. Тогда в этом месте образуется мутация.

Пока это все происходит, растение растет и дает потомство. Если исследователю повезет, то эти разрезы с неудачной заплатой случатся в ДНК половых клеток и мутация "зафиксируется" в потомстве. Чтобы в будущем эти "клей-ножницы" не мешали (они же продолжают тупо "чикать"), их пытаются в следующем поколении "выщепить", то есть отобрать потомство, которое не несет этой генетической вставки. Для этого берут закон Менделя и следуют его указаниям.

На выходе у нас будет два типа потомства: одно с мутацией в определенном гене, другое – с "клей-ножницами", которые не только встроены в ДНК, а их продукт приклеен на определенном участке ДНК, постоянно без устали чикает. Это потомство можно утилизировать в биореакторе и концы в воду. На выходе вроде бы натуральный продукт, но с мутацией.

Что же такого принципиального сделали китайцы. Во-первых, они взяли сельскохозяйственно ценную культуру – пшеницу, а не какой-то сорняк арабидопсис. Пшеница,
как мы помним, это не просто хлеб, это с генетической точки зрения монстр с тремя парами геномов ААBBDD. Там в геноме черт ногу сломит, не только генетик. Но есть нюанс. Некоторые гены имеют близнецов в каждом из этих трех геномов. На самом деле у природы местами ограничены конструкторские наборы и подобные гены есть не только у близких родственников, но и ву отдаленных. Итак, китайцы для своих мутаций выбрали ген
MLO, который оказался очень похож в геноме АА, в геноме BB и в геноме DD. Таким образом на весь пшеничный геном есть
шесть штук (
три пары аллелей) подобных генов. Этот ген
MLO не просто себе ген, а кодирует сельскохозяйственно вредный признак – он блокирует устойчивость пшеницы к мучнистой росе.
В принципе, в природе может случиться так, что мутирует одна из трех пар генов. Но устойчивости это не добавляет, потому что еще есть две резервные копии. Дождаться, чтобы смутировали одновременно три конкретных гена в этих трех геномах, которые вместе составляют геном пшеницы, не просто долго, а, скорее всего, невозможно.

Вот они решили поломать этот ген так, чтобы сразу жахнуть его во всех трех геномах (еще раз напоминаю – геномы парные, поэтому шесть генов). Поскольку гены подобны, то понадобилась только одна пара ножниц на все шесть генов. И у них получилось. Правда они протрансформировали кучу растений (для пшеницы это очень нетривиальная задача) и эффективность такого мутагенеза составила всего 5-6%. Более того, они действительно получили растения, которые имели мутацию во всех шести генах, были
устойчивы к мучнистой росе, при этом они действительно "выщепили" ножницы, чтобы не мешали Гринпису (в немом восхищении снимает шляпку, вытирает ею слезы умиление и мнет в руках).

Выводы – я покопалась в статье и не нашла к чему придраться. Они там еще сделали просто красивые контрольные эксперименты с флюоресцентным белком, конструкции для ножниц также содержат интересные биоинженерные подходы, но это уже бантики. Что я могу на это сказать. Кажется, сегодня такие штуки могут делать только китайцы. Монсанто, в принципе, также может. Этот продукт пока не подпадает под регуляцию ГМО, поскольку нельзя доказать, что это ГМО. Это имеет свои плюсы и минусы. Плюсы – его можно легче впарить потребителю. Минусы – его разработка слишком дорога, чтобы Монсанта выпустила его на рынок без регуляции. Итак, ждите вскоре регуляцию допуска продуктов TALEN и подобных технологий.

Yanpeng Wang, Xi Cheng, Qiwei Shan, Yi Zhang, Jinxing Liu, Caixia Gao & Jin-Long Qiu Simultaneous editing of three homoeoalleles in hexaploid bread wheat confers heritable resistance to powdery mildew Nature Biotechnology 32, 947–951 (2014)