Про Катюшу

Малій сказали в школі (німецькій) вивчити пісню "Катюша". Ми вивчили перший куплет (російською). Каже, – дуже дивна пісня. Питаю, – ну розкажи, про що вона? Хто така Катюша? Мала каже – я думаю, що це водяне чудисько з щупальцями, яке вилазить з води і туману і повзе на скелястий берег, на якому цвітуть дерева.

Мовчу. Кліпаю очима. Кажу, що Катюша це дівчина. Мала каже, – навіть не знаю, що і думати. Уяви сама: вилазить з води і туману дівчина і дереться на крутий скелястий берег.

________________________________________
___________

Малой сказали в школе (немецкой) выучить песню "Катюша". Мы выучили первый куплет (на русском). Говорит, – очень странная песня. Спрашиваю – ну расскажи, о чем она? Кто такая Катюша? Малая говорит – я думаю, что это водяное чудище с щупальцами, которое вылезает из воды и тумана и ползет на скалистый берег, на котором цветут деревья.

Молчу. Хлопаю глазами. Говорю, что Катюша это девушка. Малая говорит, – даже не знаю, что и думать. Представь сама: вылазит из воды и тумана девушка и карабкается на крутой скалистый берег.

Fascination of Plants Day 2015

Fascination of Plants Day знову в Україні. Запишіть собі в календарі дати на кінець травня. Я подивилась програму і мушу сказати, що знімаю шляпу. Дуже потужно і повинно бути мега-цікаво. Презентації не тільки в Києві, а по всій Україні. І не тільки рослинної біології, а
Дні науки взагалі. В організаторах бачу купу знайомих і відомих науковців.

НЕ ПРОПУСТІТЬ! 

І щоб двічі не вставати. С
татистика участі українських інститутів в HORIZON 2020 та проекти, які отримали фінансування

Свіжак про ГМО і допуски/ Свежак про ГМО и допуски

В квітні цього року в ЄС відбулись певні зрушення, щодо допусків ГМО.

Нагадаю, що ще в минулому році відповідальність за вирішення про вирощування ГМО передали з Брюселю на державні рівні. В цьому місяці також планується
передати відповідальність за імпорт на рівень країн. Тобто країни ЄС тепер самі зможуть вирішувати чи їм вирощувати чи імпортувати певні ГМО, допуски на які все ще даються на європейському рівні.

Декілька днів тому європейська комісія видала таку кількість дозволів за раз, скільки ніколи раніш – одразу допущено
19 трансгенів, з них 10 нових, 7 оновлено старих плюс 2 гвоздики. Пишуть, що загальна кількість дозволених трансгенів складає 58 штук (по моїм підрахункам получається трохи менше):

Рослини:

Кукурудза- 31 ,

Соя – 12,

Бавовник – 7,

Рапс -3 ,

Гвоздика – 4,

Цукровий буряк -1

Ознаки:

Комбінована стійкість до комах і гербіцидів – 23 трансгенів

Стійкість до гербіцидів – 18

Стійкість до комах – 9

Змінена фарба квіток – 4

Оптимізовано вміст жирів (соя) – 3

Стійкість до посухи – 1

Фірми, крім Monsanto:

Pioneer Hi-Bred, Syngenta, Bayer CropScience, Dow AgroSciences, KWS SAAT AG, Florigene Limited, Mycogen Seeds

Критики ГМО, як завжди, незадоволені.
Святкування на тему, що тепер країни можуть забороняти ГМО, навіть якщо ЄС дозволив допуск, були короткі. Це рішення
критикується так само запекло, як і колишнє центральне право ЄС приймати рішення про загальний допуск. Здається, що найоптимальнішим рішенням для критиків ГМО була б повна заборона генетики назавжди.

Останні допуски також
нещадно критикуються: ризики недостатньо вивчені. Наприклад, зовсім не вивчено, як скажеться на здоров”ї суміш продуктів, до яких додано ГМО. Це прекрасний аргумент, який можна доповнювати, розширюючи асортимент продуктів до безкінечності.

Оскільки ГМО в Європі вирощується небагато і вживається також, переважну кількість ГМО складають імпортовані корми для тварин. Ми з вами спостерігаєм відголоски конкуренції на аграрному ринку з великою політичною складовою.

Кажуть, що в Росії днями госдума також заборонила вирощування ГМО. В коментарях переживають, що буде дефіцит картоплі. Ні, дефіциту картоплі не буде. Он заборонили ж імпорт яблук, а вони все одно є. Перш за все це стосується імпортованих сої, рапсу і кукурудзи. В один імпортованих партіях сировини будуть знаходити ГМО, а в інших – ні. Це буде просто додатковим інструментом вибіркових заборон. Разом під ніж пішли російські ГМО. Їх було небагато, вони були не ахти, але вони були. Крім того, пишуть, що заборонили ГМО, які нездатні до розмноження.

Розказую. Є технологія для запобігання "викрадення" ГМО і яка повинна примушувати бідних селян купувати насінневий матеріал. Це улюблена тема для обговоренні в інтернеті, але ця технологія забанена в усьому світі. Але є ще одна технологія для отримання гібридного насіння, де використовується
ефект гетерозису: покоління від двох чистих ліній демонструє дуже сильний ріст. Для отримання таких гібридів одного з батьків каструють. Наприклад, механічно зрізають чоловічі суцвіття у кукурудзи. Але якщо один з батьків стерильний (природньо, або ГМО), то його можна просто опилити пилком іншої лінії і процедури кастрації не треба. Для таких гібридів використовують чисті стерильні "по батьку" ГМО лінії, які є також і не ГМО. Незалежно від того, ГМО це чи не ГМО, гібридне насіння дасть розщеплення ознак в наступному поколінні. Таке насіння треба купувати наново. Ця технологія використовувалась задовго до ГМО.

В будь-якому разі, споживачам буде приємно, що про них ніби піклуються. Тепер, нарешті, заживуть!

________________________________________
________________________________________

В апреле этого года в ЕС произошли определенные сдвиги касательно допусков ГМО.

Напомню, что еще в прошлом году ответственность за решение о выращивании ГМО передали из Брюсселя на государственные уровне. В этом месяцепланируется передать
на уровень стран также ответственность за импорт. То есть страны ЕС теперь сами смогут решать выращивать ли или импортировать ли определенные ГМО, при этом допуски на все еще даются на европейском уровне.

Несколько дней назад европейская комиссия выдала такое количество разрешений за раз, сколько никогда раньше –
сразу допущено 19 трансгенов, из них 10 новых, 7 обновлено старых плюс 2 гвоздики. Пишут, что общее количество разрешенных трансгенов составляет 58 штук:

Растения:

Кукурудза- 31

Соя – 12

Хлопчатник – 7,

Рапс-3,

Гвоздика – 4,

Сахарная свекла -1

Признаки:

Комбинированная устойчивость к насекомым и гербицидов – 23 трансгенов

Устойчивость к гербицидам – ​​18

Устойчивость к насекомым – 9

Изменена краска цветков – 4

Оптимизирован содержание жиров (соя) – 3

Устойчивость к засухе – 1

Фирмы, кроме Monsanto:

Pioneer Hi-Bred, Syngenta, Bayer CropScience, Dow AgroSciences, KWS SAAT AG, Florigene Limited, Mycogen Seeds

Критики ГМО, как всегда, недовольны.
Празднования на тему , что теперь страны могут запрещать ГМО, даже если ЕС разрешил допуск, были короткие. Это решение
критикуется так само нещадно , как и прежнее центральное право ЕС принимать решения об общем допуске. Кажется, что оптимальным решением для критиков ГМО был бы полный запрет генетики навсегда.

Последние допуски также
беспощадно критикуются : риски недостаточно изучены. Например, совсем не изучено, как скажется на здоровье смесь продуктов, к которым добавлено ГМО. Это прекрасный аргумент, который можно дополнять, расширяя ассортимент продуктов до бесконечности.

Поскольку ГМО в Европе выращивается немного и употребляется также, подавляющее количество ГМО составляют импортируемые корма для животных. Мы с вами наблюдаем отголоски конкуренции на аграрном рынке с большой политической составляющей.

Говорят, что в России на днях Госдума также запретила выращивание ГМО. В комментариях переживают, что будет дефицит картофеля. Нет, дефицита картофеля не будет. Вон запретили же импорт яблок, а они все равно есть. Прежде всего запрет будет касаеться импортируемых сои, рапса и кукурузы. В одних импортируемых партиях сырья будут находить ГМО, а в других – нет. Это будет просто еще одним инструментом избирательных запретов. За одно под нож пошли российские ГМО. Они были не ахти, их было немного, но они были. Биотехнологическая школа когда-то была очень неплохая. Кроме того, пишут, что запретили ГМО, которые не способны к размножению.

Рассказываю. Есть технология для предотвращения "похищения" ГМО и которая должна заставлять бедных крестьян покупать семенной материал. Эта любимая тема обсуждения в интернетах, хоть и технология забанена во всем мире. Но есть еще одна технология для получения гибридных семян, где используется
эффект гетерозиса: поколение от двух чистых линий демонстрирует очень сильный рост. Для получения таких гибридов родителя кастрируют, чтобы избежать переопыления. Например, механически срезают мужские соцветия у кукурузы. Но если один из родителей стерильный (естественно, или ГМО), то его можно просто опылить пыльцой другой линии и процедуры кастрации не надо. Для таких гибридов используют чистые стерильные "по отцу" ГМО линии, которые могут быть и не ГМО. Независимо от того, ГМО это или не ГМО, гибридные семена даст расщепление признаков в следующем поколении. Такие семена надо покупать заново. Эта технология использовалась задолго до ГМО.

В любом случае, большинству потребителей будет приятно, что о них как бы заботятся. Теперь, наконец, заживут!

Про Проект розвантаження програми з біології 6 – 9 клас

От моя уява малює такі картини: збираються методисти, вчені і педагоги разом і серйозно обговорюють програму. Потім довго працюють над оптимізацією, виписують цілі, методи і зміст. Скурпульозно оформляють, пояснюють і викладають для обговорення. Зацікавлені можуть всунути свого носа і висказати зауваження.

І от я
пішла подивитись на пропозицію проекту розвантаження програми з біології просто з цікавості. Те, що я побачила, навіть не стурбувало, а натурально налякало. Що ж я побачила?

1. Абсолютно нередагований текст. З граматичними, синтаксичними і фактичними помилками. Наприклад, в програмі дослівно
Пагін: будова, основні функції (фотосинтез, газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин). Тобто по новій програмі гілки будуть займатися фотосинтезом, газообміном і випаровуванням. Шарман. (Насправді мова йде про листок). Тут зі мною дискутують, що пагін з листками. Гаразд. Але є вусики і голки, є підземні пагони, є столони. Чому, в такому разі, не згадуються інші функції пагонів, як то запасання, закріплення, захист, тощо.

2. Жодного авторства не вказано.

3. Програма – це як попало нашвидкоруч скльопана єрунда. Так враження, що над нам працювали не методисти, вчені і педагоги, а один недолугий студент з бодуна десь вночі, аби відчепились.

4. Очевидно, що збираються скоротити навчання біології з 5го до 9го класу взагалі. Щось тупо повикреслювали, покромсали, щось додали то там, то сям.

Нейрогуморальна регуляція зустрічається двічі -у вступі і в нервовій діяльності.

Лишайники і водорості треба вміти класифікувати, а от вищі покритонасінні рослини – ні.

Культурні рослини взагалі в топку.

Треба знати купу древніх цитологів і це єдині вчені, про яких треба знати. Брешу, ще згадується Мендель і Дарвін. На цьому вчені закінчились.

Загальну біологію раптом почали називати системною, бо це мабуть модна назва, не важливо, що це означає дещо інше.

Є величезний розділ про поведінку тварин, звідки викреслили інстинкти. Але нічого, вони ще з”являться… у людини. В травленні у людини учень має знати, що є печінка і підшлункова залоза, кишківник десь дівся. Біохімію, генетику, молекулярну біологію, екологію і еволюційну теорію, дуже складні і дуже об”ємні теми, які проходили за два роки (10-11го клас), стулили в 9й клас з усіма наслідками – галопом по європах. Синтетична теорія еволюції – в топку, цурюк до Дарвіна. Тобто це взагалі урізання самих важливих тем.

5. Я вже не кажу, що в дидактиці і собака не валялась.

Висновок: гори воно синім пламенем.

Натуральний ГМО і школа

Десь в коментарях вже мені сповістили, що я слоупок, тобто новина буде без позначки "сенсація. терміново в номер". Власне, я загальмувала трохи з інших причин, але це таке слабке виправдання.

Отже, два дні тому
в PNAS опублікована стаття про те, що в геномі культурного батату знайшли гени с агробактерії.Чим цікавий батат? Це одна з найдревніших одомашнених в Америці рослин. Геном культурного батату гексаплоїдний, з його дикими предками ще досі до кінця не ясно. Так ось, крім поліплоїдизації, до геному потрапили гени ще й з агробактерії, причому природнім шляхом. Звісно, не можна виключити можливості, що древні індіанці з околиць Перу володіли технологією генетичної модифікації. Але залишимо цю версію для фантастів, які вже прошляпили таку плідну ідею. Повернемось до ГМ-батату. Чужорідні бактеріальні гени включились і працюють, схоже, що вони контролюють ознаку, по якій людство добирало собі смачненькі бататини. Такий собі черговий приклад горизонтального переносу генів, причому з очевидним профітом для людства.

Насправді я зовсім не здивувалась цьому факту. Агробактеріальну ДНК знаходили в рослинних геномах і раніше. Наприклад в тютюні або в льонку звичайному. А от в їстівних одомашнених рослинах знайшли вперше (але, гарантую, що не в останнє). Що це все означає?

По-перше, це може мати юридичні наслідки. В багатьох, якщо не сказати, більшості законів по біобезпеці, ГМО визначають як "організм, генетичний матеріал якого змінено
неможливим в природі способом". Це трохи смішне формулювання, бо для генетичної модифікації, принаймні за допомогою агробактерії, якраз і використовують природній спосіб. Але це все юридична маячня, нехай тепер юристи ламають голову.

По-друге, це ще раз говорить нам про те, що біологія одна з найцікавіших і найскладніших наук взагалі. Наразі в українських педагогічно-наукових колах точиться дискусія щодо реформи шкільної біологічної програми. Програму ніби полегшили, чомусь викресливши з неї різницю між коренем і коренеплодом, і виклали на обговорення до 6-го травня. Пропозиція щодо поліпшення програми від наукових кіл приблизно така: жгі, господі. Проблема в програмі одна і дуже суттєва.

В Україні освіта традиційно базується на трьох китах – знання, уміння і навички. З цього виділяють ряд компетенцій – учень розпізнає, називає, описує, наводить приклад, порівнює, пояснює, характеризує, робить висновок. Для біології це дуже обмежений набір інструментів, оскількі в природі можливо майже все. В природі ми спостерігаєм: 1) гігантське різноманіття, яке ще досі не вивчене і тільки приблизно можна розкласти по поличками і 2) дуже невелику кількість закономірностей – біологічних законів, з яких більше виключень, ніж правил. Тобто знати це все нереально, натомість ми мало не щодня конфронтуємо з купою якихось біологічних феноменів, явищ і парадоксів: від чого сьогодні болить голова, до того, як вдобрити город.

В Німеччині натомість принципово інше структурування компетенцій. В центрі: критичний розбір науково-природничих феноменів. Для цього використовують чотири компетеційних інструменти:

1) отримання і структурування знань (власне те, що начитує вчитель),

2) процес пізнання (розпізнати логіку природничого наукового процесу, застосувати його у власних логічних міркуваннях, сформулювати стратегію вирішення, збагнути ціль експерименту),

3) оцінка явища (застосування знань в повсякденному житті),

4) комунікація про явище (аргументування, наукова мова, використання джерел, дебати). Мені здається, що це взагалі принципово інший фундамент.



________________________________________
_____________

Где-то в комментариях уже мне сообщили, что я слоупок, поэтому новость будет без отметки "сенсация. Срочно в номер". Собственно, я затормозила немного по другим причинам, но это такое слабое оправдание.

Итак, два дня назад
в PNAS опубликована статья о том, что в геноме культурного батата нашли гены из агробактерии.Чем интересен батат? Это одно из самых древних одомашненных в Америке растений. Геном культурного батата гексаплоидный, с его дикими предками до сих пор до конца не ясно. Так вот, кроме полиплоидизации, в геном попали гены еще с агробактерии, причем естественным путем. Конечно, нельзя исключить возможности, что древние индейцы из окрестностей Перу владели технологией генетической модификации. Но оставим эту версию для фантастов, которые уже прошляпили такую ​​плодотворную идею. Вернемся к ГМ-батату. Чужеродные бактериальные гены включились и работают. Похоже, что они контролируют признак, по которому человечество подбирало себе вкусненькое бататины. Это такой очередной пример горизонтального переноса генов, причем с очевидным профитом для человечества.

На самом деле я совсем не удивилась этому факту. Агробактериальную ДНК находили в растительных геномах и раньше. Например, в табаке или в льнянке обыкновенной. А вот в съедобных одомашненных растениях нашли впервые (но, гарантирую, что не в последний раз). Что это значит?

Во-первых, это может иметь юридические последствия. Во многих, если не сказать, большинстве законов по биобезопасности, ГМО определяют как "организм, генетический материал которого изменен
невозможным в природе способом". Это немного смешная формулировка, потому что для генетической модификации, по крайней мере с помощью агробактерии, как раз и используют естественный способ. Но это все юридическая коллизия, пусть теперь юристы ломают голову.

Во-вторых, это еще раз говорит нам о том, что биология одна из самых интересных и сложных наук вообще. Сейчас в украинских педагогических научных кругах идет дискуссия о реформе школьной биологической программы. Программу как бы облегчили, почему-то вычеркнув из нее разницу между корнем и корнеплодом, и выложили на обсуждение в 6-го мая. Предложение по улучшению программы от научных кругов примерно такое: жги, господи. Проблема в программе одна и очень существенная.

В Украине образование традиционно базируется на трех китах – знания, умения и навыки. Из этого выделяют ряд компетенций – ученик распознает, называет, описывает, приводит пример, сравнивает, объясняет, характеризует, делает вывод. Для биологии это очень ограниченный набор инструментов, поскольку в природе возможно почти все. В природе мы наблюдаем: 1) гигантское многообразие, которое до сих пор не изучено и которое только приблизительно можно разложить по полочками и 2) очень небольшое количество закономерностей – биологических законов, из которых больше исключений, чем правил. То есть знать это все нереально, зато мы почти каждый день сталкиваемся с кучей биологических феноменов, явлений и парадоксов: от чего сегодня болит голова, к тому, как удобрить огород.

В Германии, например, принципиально иное структурирование компетенций. В центре: критический разбор научно-естественных феноменов. Для этого используют четыре инструмента:

1) получение и структурирование знаний (собственно то, что начитывает учитель),

2) процесс познания (распознать логику естественного научного процесса, применить его в собственных логических рассуждениях, сформулировать стратегию решения, понять цель эксперимента),

3) оценка явления (применение знаний в повседневной жизни),

4) коммуникация о явлении (аргументация, научный язык, использование источников, дебаты). Мне кажется, что это вообще принципиально другой фундамент.

А-ну, розкажіть мені

Наразі в Європі тема номер один – біженці. Найбільший і натрагічніший потік біженців зі сторони Середземного моря. З одного боку майже не щодня страшні новини про затонувші човни і сотні загиблих. З іншого боку – більшість бюргерів не дуже вітають наплив, скажімо чесно. Під табори та притулки віддають спортивні зали, реконструюють приміщення, які бюргери згодом палять. Всі стурбовані.

Чомусь в українській пресі дуже мало про це говориться, але Україна наразі східний буфер, який поки що більш-менш стримує нелегальну міграцію. В цьому місці мені не дуже зрозуміло, бо дані різняться. В німецькій пресі українські табори для нелегальних мігрантів описуються як справжнє гуантанамо. Як приклад приводиться табір на Волині – Журавичі. Я подивилась, що про нього відомо, то він виглядає як санаторій. Але не будем наївними. Я можу цілком собі уявити, що нелегалам сомалійцям в Україні не солодше, ніж в човні на морі. Причому виходу з цієї ситуації нема.

Сомалійці хочуть в ЄС, платять побори, підроблюють документи і пробують пробратись в ЄС. В деяких випадках їх навіть пропускають аж до Угорщини, але потім повертають назад. Для когось це бізнес. В Україні їх поміщають в притулок на невизначений час. Вони звідти тікають правдами і неправдами. Відверто кажучи, я б не хотіла бути нелегальним сомалійцем в волинських лісах. Втікачі пробують повторити шлях і знову потрапляють в притулок. І так декілька разів. Ці страшні історії мали б розтопити черстве серце бюргерів, але, відверто кажучи, получається не дуже.

Європейські політики як вужі на пательні. З загальнолюдських міркувань треба бути гуманним. Але я вже бачу, що навіть дуже помірковані бюргери задають дуже незручні питання: чому на садочках і школах економія, а на біженцях – ні. Тому з загальноцинічних міркувань європейські політики дійсно мовчки, але вдячні Україні за буферну зону. По даним німецьких журналістів – це один з важливих аргументів в дискусіях на тему безвізового режиму. Доки не буде гарантій обмеження нелегальної міграції з української сторони – безвізового режиму не буде. Європейці ніби готові також платити (і вже платили) за влаштування притулків. І нарешті, нелегальні мігранти потрапляють в Україну через східні кордони з країни, керівництво якої зацікавлене в дестабілізації і України, і Європи. На мій погляд ця тема повинна активніше обговорюватись.