Про пестициди

Під руку підвернулась пару статей на одну і ту ж тему. Нехай буде для колекції.

Колись
я писала, що натуральний рослинний продукт еволюційно заточений під убивство. Рослині потрібно захищатись від бактерій, грибів, комах і інших ненажер. Тому будь-яка рослина має власну фабрику пестицидів.

Колись підрахували, що 99,99% (по вазі) пестицидів, що ми вживаємо з їжою – натуральний органік екологічно чисті пестициди.

Це при тому, що ми не знаємо усіх пестицидів, що синтезують рослини. 52 відомих натуральних пестициди протестували на канцерогенність на лабораторних гризунах і 27 з них виявились цілком собі канцерогенні принаймні для гризунів. І всі вони виявились присутні в продуктах в великих дозах. Що це за продукти: ананаси, редиска, яблука, персики, банани, брокколі, морква, капуста, селера, кориця, гриби, гірчиця та ін. Якщо просумувати кількість цих канцерогенних пестицидів в їжі і кількість допущених FDA станом на 1990 рік, то получається, що штучних канцерогенів буде лише 0,01%, решта – натуральні.

Ще декілька цікавих фактів
звідси.

В каві, приміром, 826 різних вторинних сполук, а на канцерогенність перевірено лише 16. В яблучному соці – 137 вторинних сполук, перевірено лише 5, з них 3 – канцерогени. Чорний перець викликає рак у мишей при дозі 4 мг в день протягом 3х місяців (160 мг/кг), а середня доза, яку вживає людина – 140 мг/день.

У декого може виникнути хибна ідея звернути увагу на рослини, які містять мало власних пестицидів, тобто більше уражуються шкідниками. Може вони менш небезпечні? Якраз навпаки. Патогенні грибки – джерело натуральних канцерогенів. Фумонізини, що містяться в фузаріумі, або інші мікотоксини, на кшалт макроспоріну, інфектопірону – токсичні для людини.

Про що це все говорить. Тести на канцерогенність на мишах або щурах можуть бути недосконалими. Все-таки, ми не зовсім щурі. Боятись пестицидів також не варто, будь-то натуральні, будь-то хімічні. Тестувати варто, встановлювати ризики також, але треба не забувати, що натуральне не синонім хорошого і безпечного, а "хімія" – не автоматично небезпечна.

________________________________________
________________________________

Под руку подвернулась пару статей на одну и ту же тему. Пусть будет для коллекции.

Когда
я писала, что натуральный растительный продукт эволюционно заточен под убийство. Растению нужно защищаться от бактерий, грибов, насекомых и других обжор. Поэтому любое растение имеет собственную фабрику пестицидов.

Когда-то подсчитали, что 99,99% (по весу) пестицидов мы принимаем с пищей – натуральный органик экологически чистые пестициды.

Это при том, что мы не знаем всех пестицидов, которые синтезируют растения. 52 известных натуральных пестицида протестировали на канцерогенность на лабораторных грызунах и 27 из них оказались вполне себе канцерогенные, по крайней мере для грызунов. И все они присутствуют в продуктах в больших дозах. Что это за продукты: ананасы, редиска, яблоки, персики, бананы, брокколи, морковь, капуста, сельдерей, корица, грибы, горчица и др. Если просуммировать количество этих канцерогенных пестицидов в пище и количество допущенных FDA состоянию на 1990 год, то получается, что искусственных канцерогенов лишь 0,01%, остальные – натуральные.

Еще несколько интересных фактов
отсюда.

В кофе, к примеру, 826 всяких вторичных соединений, а на канцерогенность проверено только 16. В яблочном соке – 137 вторичных соединений, проверено только 5, из них 3 – канцерогены. Черный перец вызывает рак у мышей при дозе 4 мг в день в течение 3-х месяцев (160 мг / кг), а средняя доза, которую употребляет человек – 140 мг / день.

У некоторых может возникнуть ложная идея обратить внимание на растения, которые содержат мало собственных пестицидов, то есть больше поражаются вредителями. Может они менее опасны? Как раз наоборот. Патогенные грибки – источник натуральных канцерогенов. Фумонизинов, содержащиеся в фузариуме, или другие микотоксины, вроде макроспорина, инфектопирона – токсичны для человека.

О чем это все говорит. Тесты на канцерогенность на мышах или крысах могут быть несовершенными. Все-таки, мы не совсем крысы. Бояться пестицидов также не стоит, будь то натуральные, будь то химические. Тестировать стоит, а также устанавливать риски, но надо не забывать, что натуральное не синоним хорошего и безопасного, а "химия" – не автоматически опасна.

Про індивідувальний нарцисизм / Про индивидуальный нарциссизм

Я ще не закінчила про нарцисизм. Від колективного нарцисизму перейдемо до індивідуального. Всі ми трошки ненормальні, тільки деякі більше.

Спочатку визначення. Від психологів: індивідуальний нарцисизм це нормальний і необхідний етап в розвитку будь-якої людини. Характеризується прагненням компенсувати низьку самооцінку перебільшеною власною важливістю. Одні психологи вважають, що це притаманно певним фазам розвитку психіки, інші – вважають, що таке спостерігається в нормі протягом життя і слугує для стабілізації "Я". Нарцисичні особистості загалом характеризуються відсутністю емпатії, підвищеною чутливістю до критики і намаганням компенсувати зовнішніми проявами: можуть бути старанними і успішними в роботі, навчанні, акуратні і відповідні до статусу манери, демонструють особливу увагу до власної зовнішності при цьому вони перебільшено підкреслюють власні якості і, як правило, нетолерантні до чужих помилок.

Поки нарцизим знаходиться в пристойних рамках – ним займаються психологи. Коли починає зашкалювати і заважати власнику нарцисизму або оточуючим – тоді вже треба допомога психіатрів, у яких нарцисизм проходить як патологічний розлад особистості. Крайній прояв патологічного нарцисизсму – злоякісний, який соціально небезпечний, бо корелює з агресією і антисоціальною поведінкою. Характеризується патологічною грандіозністю, перебільшеною нереалістичною самооцінкою, претензіями на владу в групі, іноді – садизмом, нехтуванням моральних і правових норм.

Для діагностики 5 з наступних критерії повинні співпадати.

1. Має градіозне розуміння власної важливості.

2. Переймається фантазіями необмеженого успіху, влади, блиску, краси і т.д.

3. Вважає себе особливо унікальною особистістю, яку можуть збагнути тільки великі люди.

4. Потребує надмірне захоплення собою, лестощі, уваги – або, якщо це неможливо, хоче, щоб його боялися і стати сумнозвісним.

5. Вважає вправі вимагати. Потребує автоматичного і повного дотримання своїх необгрунтованих очікувань щодо спеціального і позачергового обслуговування.

6. Використовує інших для досягнення своєї мети.

7. Позбавлений емпатії. Не в змозі або не бажає ідентифікувати себе з іншими, визнавати, або сприйняти почуття, потреби, переваги, пріоритети і вибір інших.

8. Постійно заздрить іншим і прагне образити або знищити об"єкти своєї фрустрації. Страждає від параноїдальних думок, що інші відчувають щодо нього подібні відчуття і будуть, швидше за все, діяти аналогічно.

9. Поводиться нахабно і зверхньо. Почувається всемогутнім, всезнаючим, непереможним, над законом. Скаженіє, коли отримує заперечення від людей, які, на його думку, поступаються йому в якостях і недостойні його.

Я до чого веду. Згідно
останнім повідомленням, оцей чувак, ко-пілот Germanwings, який спрямував літак з пасажирами на землю, схоже страждав патологічним нарцисизмом. Своїй екс подрузі він якось сказав: "о
дного разу я зроблю дещо, що змінить усю систему і всі будуть знати моє ім"я і ніколи не забудуть". Це найбільша мрія нарцисистів, святий Грааль – стати відомим, творити історію, витатуювати своє ім"я в свідомості інших. Викликати землетрус.

________________________________________
_________________________

Я еще не закончила о нарциссизме. От коллективного нарциссизма перейдем к индивидуальному. Все мы немножко ненормальные, только некоторые больше.



Сначала определения. От психологов: индивидуальный нарциссизм это нормальный и необходимый этап в развитии любого человека. Характеризуется стремлением компенсировать низкую самооценку преувеличенной собственной важностью. Одни психологи считают, что это характерно определенным фазам развития психики, другие – считают, что такое наблюдается в норме в течение жизни и служит для стабилизации "Я". Нарциссические личности в целом характеризуются отсутствием эмпатии, повышенной чувствительностью к критике и попыткам компенсировать внешними проявлениями: могут быть прилежными и успешными в работе, учебе, аккуратные и соответствующие статусу манеры, демонстрируют особое внимание к собственной внешности при этом преувеличенно подчеркивают собственные качества и, как правило, нетолерантны к чужим ошибкам.

Пока нарциссизм находится в приличных рамках – им занимаются психологи. Когда начинает зашкаливать и мешать владельцу нарциссизма или окружающим – тогда уже нужна помощь психиатров, у которых нарциссизм проходит как патологическое расстройство личности. Крайнее проявление патологического нарциссизма – злокачественный, который социально опасен, потому что коррелирует с агрессией и антисоциальным поведением. Характеризуется патологической грандиозностью, преувеличенной нереалистичной самооценкой, претензиями на власть в группе, иногда – садизмом, пренебрежением моральных и правовых норм.

Для диагностики 5 из следующих критерии должны совпадать.

1. Имеет градиозне понимание собственной значимости.

2. Занимает себя фантазиями о неограниченном успехе, власти, блеске, красоте и т.д.

3. Считает себя особенно уникальной личностью, которую могут понять только великие люди.

4. Требует чрезмерное восхищение собой, лесть, внимание – или, если это невозможно, хочет, чтобы его боялись и стать печально известным.

5. Считает себя вправе требовать. Требует автоматического и полного соблюдения своих необоснованных ожиданий относительно специального и внеочередного обслуживания.

6. Использует других для достижения своей цели.

7. Лишен эмпатии. Не в состоянии или не желает идентифицировать себя с другими, признавать или воспринять чувства, потребности, предпочтения, приоритеты и выбор других.

8. Постоянно завидует другим и стремится оскорбить или уничтожить объекты своей фрустрации. Страдает от параноидальных мыслей, что другие испытывают к нему подобные чувства и будут, скорее всего, поступать аналогично.

9. Ведет себя нагло и высокомерно. Чувствует себя всемогущим, всезнающим, непобедимым, над законом. Бесится, когда получает возражения от людей, которые, по его мнению, уступают ему в качествах и недостойны его.

Я к чему веду. Согласно
последним сообщениям, этот чувак, ко-пилот Germanwings, который направил самолет с пассажирами на землю, похоже страдал патологическим нарциссизмом. Своей бывшей подруге он как-то сказал "
однажды я сделаю кое-что, что изменит всю систему, все будут знать мое имя и никогда не забудут ". Это самая большая мечта нарциссистов, святой Грааль – стать известным, творить историю, вытатуировать свое имя в сознании других. Вызвать землетрясение.

Про колективний нарцисизм

Спочатку визначення: колективний нарцисизм – емоціональне інвестування в нереалістичну віру в перебільшену велич групи, формує колективну самооцінку як чисту, праведну і єдину. Колективний нарцисизм позитивно корелює з авторитаризмом правого крила, агресивністю і ворожістю до іншої групи, або будь-кого, хто ставить під сумнів імідж групи. Тобто нарцисизм дуже чутливий до будь-чого, що може інтерпретуватись, як загроза надутому іміджу. Відповідна агресія має на меті відновити імідж групи. Також можна стверджувати, що колективний нарцисизм характеризується перебільшеною увагою до оцінки групи ззовні і певним внутрішнім сумнівом щодо власної величі. Група постійно пильнує за зовнішніми сигналами і реагує особливо підвищеною ворожістю на критику.

Колективний нарцисизм дарує членам групи відчуття індивідуальної значущості, гордості і причетності. Індивідуальна самоповага і самодостатність негативно корелює з відношенням до групи. Іншими словами – самодостатні люди не потребують бонусів для well-being, які дарує колективний нарцисизм і не відчувають себе причетними до групи. Чим нижча індивідуальна самооцінка члена групи, тим охочіше він буде прагнути погрітись в променях групової слави.

Крім колективного нарцисизму розрізняють здоровий патріотизм, який не корелює з агресією назовні і позитивно корелює з колективною самоповагою. Чим більша самоповага групи, ти менша агресія. Для контролювання агресії нарцисичного колективу пропонується культивування здорового патріотизму і збільшення як колективної, так і індивідуальної самоповаги.

Все це я почерпнула з цікавих публікацій Agnieszka Golec de Zavala.

________________________________________
___________________

Сначала определение: коллективный нарциссизм – эмоциональное инвестирование в нереалистичную веру в преувеличенное величие группы, формирует коллективную самооценку как чистую, праведную и единственную. Коллективный нарциссизм положительно коррелирует с авторитаризмом правого крыла, агрессивностью и враждебностью к другой группе, или любого, кто ставит под сомнение имидж группы. То есть нарциссизм очень чувствителен ко всему, что может интерпретироваться, как угроза надутому имиджу. Агрессия преследует цель восстановить имидж группы. Также можно утверждать, что коллективный нарциссизм характеризуется преувеличенным вниманием к оценке группы извне и определенным внутренним сомнением относительно собственного величия. Группа постоянно следит за внешними сигналами и реагирует особенно повышенной враждебностью на критику.

Коллективный нарциссизм дарит членам группы ощущение индивидуальной значимости, гордости и причастности. Индивидуальное самоуважение и самодостаточность отрицательно коррелирует с отношением к группе. Другими словами – самодостаточные люди не нуждаются в бонусах для well-being, которые дарит коллективный нарциссизм и не чувствуют себя причастными к группе. Чем ниже индивидуальная самооценка члена группы, тем охотнее он будет стремиться погреться в лучах групповой славы.

Кроме коллективного нарциссизма различают здоровый патриотизм, который не коррелирует с агрессией наружу и положительно коррелирует с коллективным самоуважением. Чем больше самоуважение группы, тем меньше агрессии наружу. Для контроля агрессии нарциссического коллектива предлагается культивирования здорового патриотизма и увеличение как коллективного, так и индивидуального самоуважения.

Все это я почерпнула из интересных публикаций Agnieszka Golec de Zavala.

Про смачність моральної їжі / Про вкус моральной пищи

Нарешті
вчені порахували те, про що харчова індустрія і так давно намацала, а деякі споживачі здогадувались. Подібні дослідження проводились і раніше, але це відрізняється величезною вибіркою – 8 країн, 4000 опитувань і два великих експерименти.

Взяли піддослідних

щурів
споживачів і запропонували їм скуштувати печива. Одним піддослідним навішали лапші про те, що виробник печива особливо звертає увагу на те, аби зменшити негативний вплив виробництва на оточуюче середовище і використовує місцеву сировину, що вирощувалась без хімікатів. Іншим – розказали, що виробник імпортує сировину звідки попало і компанія неодноразово критикувалась за те, що сприяє забрудненню середовища і ніколи навіть не намагалась вкладувати кошти в екологічні проекти.



Потім споживачів спитали, яке печиво смакує краще, споживання якого печива дарує моральне задоволення і яке печиво охоче придбав би споживач. Звісно, що екологічно-дружнє печиво по всім параметрам перемогло, включаючи смак. Заміряли також попередній настрій споживачів. Може поганий настрій впливає на кінцевий результат? Виявилось, що ніякий настрій не може зіпсувати приємний ефект він морального задоволення, отриманого від куштування екологічного печива.

Для споживача моральне задоволення і етичність продукту – важливий драйвер, який впливає на оцінку смакових якостей і споживацьку поведінку.

Людина, на відміну від тварин, вирішує смакові якості за участю префронтального кортексу, який додає до об”єктивних харчових характеристик трохи суб”єктивних переживань і абстрактної інформації. Ця інформація може як покращити смак, так його і зруйнувати. Так інформація про екологічно несвідомого виробника може суттєво погіршити смак печива. Ще що цікаве спостерігали, але трохи раніше: вибір споживача екологічної продукції залежить від його уяви про виробництво – екологічну каву простіше уявити, ніж екологічний лимонад.

Отже: етична їжа  → моральне задоволення  →  відчуття покращених смакових якостей  → сильніше прагнення купити такий продукт.

Продуктові компанії і без допомоги вчених вже давно розпізнали такий зв”язок і прикладають зусилля, аби маніпулювати цими споживацькими харчовими перевагами. Останнім часом в Німеччині спостерігала свіжу рекламу на тему етичності споживання. В цій картині страх перед ГМО важливий елемент, який дозволяє без зусиль зробити їжу смачнішою і привабливішою для покупки лише за домогою однієї наліпки.

Користуючись нагодою ще раз нагадую, що 18 травня 11.00−12.00 в “Інституті харчової біотехнології та геноміки НАН України”, вул. Осиповського 2а, м.Київ в рамках програми Дня рослин та Днів науки лекція ”Аналіз чужинного генетичного матеріалу (ГМО) у рослинній сировині та продуктах харчування за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції ”.



________________________________________
__________

Наконец
ученые посчитали то, о чем пищевая индустрия и так знала, а некоторые потребители догадывались. Подобные исследования проводились и ранее, но это отличается огромной выборкой – 8 стран, 4000 опросов плюс два больших эксперимента.

Взяли подопытных

крыс
потребителей и предложили им попробовать печенья. Одним подопытным навешали лапши о том, что производитель печенья особенно обращает внимание на то, чтобы уменьшить негативное влияние производства на окружающую среду и использует местное сырье, которое выращивалась без химикатов. Другим рассказали, что производитель импортирует сырье откуда попало и компания неоднократно критиковалась за то, что способствует загрязнению среды и никогда даже не пыталась вкладывать средства в экологические проекты.



Затем потребителей опросили, какое печенье вкуснее, потребление какого печенья дарит моральное удовлетворение и какое печенье охотнее приобрел бы потребитель. Конечно, экологически дружественное печенье по всем параметрам победило, включая вкус. Замеряли также настроение потребителей. Может плохое настроение влияет на конечный результат? Оказалось, что никакое настроение не может испортить приятный эффект он морального удовлетворения, полученного от вкушения экологического печенья.

Для потребителя моральное удовлетворение и этичность продукта – важный драйвер, который влияет на оценку вкусовых качеств и потребительское поведение.

Человек, в отличие от животных, решает вкусовые качества при участии префронтального кортекса, который добавляет к объективным пищевым характеристикам немного субъективных переживаний и абстрактной информации. Эта информация может как улучшить вкус, так его и разрушить. Так информация об экологически несознательном производителе может существенно ухудшить вкус печенья. Еще что интересно наблюдали, но чуть раньше: выбор потребителя экологической продукции зависит от его представления о производстве – экологический кофе проще представить, чем экологический лимонад.

Итак: этическая еда → моральное удовлетворение → ощущение улучшенных вкусовых качеств → большее стремление купить такой продукт.

Продуктовые компании и без помощи ученых уже давно распознали подобную связь и прикладывают усилия, чтобы манипулировать этими потребительскими пищевыми предпочтениями. В последнее время в Германии наблюдала свежую рекламу на тему этичности потребления. В этой картине страх перед ГМО важный элемент, который позволяет без труда сделать пищу вкуснее и привлекательнее для покупки только с помощью одной наклейки.

Пользуясь случаем еще раз напоминаю, что 18 мая 11.00-12.00 в "Институте пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины", ул. Осиповского 2а, г.Киев в рамках программы Дня растений и Дней науки лекция "Анализ чужеродного генетического материала (ГМО) в растительном сырье и продуктах питания с помощью метода полимеразной цепной реакции".