Про органічне сільське господарство

Трошки докладніше про екологічне сільське господарство. По мотивам
раз і
два.

В Німеччині зібрались близько сорока професорів, вчених – радників в галузі сільського -, лісового та споживчого господарства і видали влітку
велике експертне заключення на тему, як зробити ці гсподарства екологічнішими. Це товстезний том на 400 сторінок з розрахунками, даними і висновками. Звісно, розглянути це все тут важко, зупинюсь на деяких
тезах.

Окремо розглядали те, що ми називаєм екологічне сільське господарство і його користь для споживача і природи. Користь для природи має два головних аспекти і декілька другорядних. Перша можлива користь – це збереження різноманіття, друга – це зменшення емісії парникових газів (що наразі розглядається як амбітна ціль).

Один із основних заходів екологічного господарства, це зменшення використання пестицидів, гербіцидів і синтетичних добрив. Звернем свою увагу на добрива, оскільки це важливий чинник. Родючий шар грунту гумус містить не тільки сполучення вуглецю. Рослини самі фіксують вуглець з повітря в процесі фотосинтезу, залишки їх потрапляють в землю і служать їжою для грунтової фауни. Для рослин критичний фактор – азот, якого навалом в повітрі, але вони його не вміють фіксувати, а отримують з грунту. Де ж він береться в грунті? 95% азоту знаходиться в формі органічних сполук в живих корнях, в відмерлих залишках рослин і тварин. Лише невелика кількість бактерій може його фіксувати – набриклад, бульбочкові бактерії, симбіонти бобових. Тільки 5% азоту мінералізовано і доступно для рослини. В процесі життєдіяльності мікроорганізмів органічний азот вивільняється в доступну для рослин форму – мінералізується. Частину азоту споживають також мікроорганізми. Азоту в свіжому гумусі вистачає приблизно на 15 років культивування. Оскільки фіксований азот ми щороку з"їдаємо у вигляді продукту, спостеігається збіднення гумусу на азот. Отже, його треба поповнювати еквівалентом 100 кіло чистого азоту на один гектар в рік.

Що ми знаєм про азотні добрива? Вони можуть бути мінеральними і органічними. Органічні добрива – це або відходи тваринництва, або культивування бобових і використання рослинних решток. Мінеральні – штучно синтезовані, причому з використанням великої кількості енергії.

Тут треба звернути увагу, що в гумусі і рослинних рештках важливий показник співвідношення кількості вуглецю до азоту C/N. Якщо взяти солому, то це співвідношення складатиме 71. Тобто в цих рослинних рештках мало азоту. Оптимальне співвідношення в гумусі і компості повинно бути 10-15. Тобто треба ще додоати азоту. Подивимось, що у нас в тваринних рештках. Звичайний навоз має C/N співвідношення 12-15, тобто близько до кінцевої мети, але замало, аби покрити потреби. Відповідає 20% мінерального еквіваленту.

Дехто стверджує, що свіжого гімна ніхто не вносить, а вносять хороший компост. Ті трохи не доказують правди. Достатньо вийти на весні у нас в селі, як починає виїдати очі. Одне з найефективніших азотних органічних добрив, так зване Gülle (не знаю, як буде українською) – це суміш тваринноїї сечи і гімна. Буває свіже і трохи ферментоване. Там співвідношення C/N близько 8, ми наближаємось до мінерального еквіваленту 50%. Проблема цього добрива не тільки в тому, що воно смердить. А також в тому, що його треба швидко-швидко протягом 4 годин заорати. Інакше втрати азоту в вигляді літкого амоняку становлять до 30% за годину.

Самі ефективні азотні органічні добрива – гуано, відходи птахівництва в будь-якому вигляді і залишки кісток, м”яса, кишок, рогів і копит.

Внесення мінеральних добрив сильно спрощує процедуру, дозування, зберігання. Втім, проблема передозу дійсно існує.

Отже питання, чи органічне сільське господарства екологічніше. Експерти дійшли до декількох висновків.

1. Вихлопи парникових газів в еко с/г нижчі. Але врожайність також на 25% також нижча. В перерахуванні вихлопу парникових газів на кінцеву кількість продукту різниці з конвенційним с/г нема.

2. Збереження гумусу. Цитую висновок експертів: досьогодні нема жодних науково підтверджених даних, що практикування екологічного сільського господарства дійсно веде до кращого збереження гумусу і структури плодючого шару. Спостереження демонструють дуже сильну залежність від місця культивування, а не від способу.

3. Збереження різноманіття. Еко с/г дійсно сприяє підтриманню різноманіття грунтової фауни, але ефект не настільки разючий, щоб ставити ціль розширювати еко с/г практики. Наразі 6% німецьких господарств культивують еко с/г і заплановане розширення до 20% за допомогою субсидій вважається екологічно недоцільним. Субсидіювати еко с/г рекомендують тільки для певних регіонів з поганими грунтами і близькістю питної води.

4. Для запобігання передозу мінеральним азотом рекомендується прийняти нові рамки і обмеження. Розраховано, що економічні ричаги недієві: штучне збільшення ціни на мінеральні добрива у два рази призведе до зменшення використання на 1%, натомість зростання ціни для кінцевого споживача.

5. Цікаво, що вирощування рослин для біогазу вважається абсолютно недоцільним. Тільки відходи.

На заключення просто цікаві поради для екологічно-свідомої поведінки консументів:

1. Їсти менше м”яса (не тому, що некорисно для здоров”я, а тому, що це зменшує вихлопи).

2. Пити воду з крана.

3. Назад на кухню (споживати менше готових страв, заморожена піца – інфернальне зло).

4. Менше упаковок.

5. За покупками ходити ногами.

6. Купувати сезонні продукти краще з города, ніж з теплиць.

7. Купувати регіональні продукти і не купувати продукти, які літали літаком.

8. Загалом менше їсти.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s